БУДЕСОНІД-ІНТЕЛІ (BUDESONID-INTELI)

ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосування препарату

Склад:

діюча речовина: budesonid;

1 доза містить 50 мкг або 200 мкг будесоніду мікронізованого;

допоміжні речовини: кислота олеїнова, етанол безводний, 1,1,1,2-тетрафторетан (HFA-134а).

Лікарська форма.

Інгаляція під тиском, суспензія.

Фармакотерапевтична група.

Засоби, що застосовуються при обструктивних захворюваннях дихальних шляхів. Глюкокортикоїди. Код АТС R03В A02.

Клінічні характеристики.

Показання.

Бронхіальна астма.

Протипоказання.

Гіперчутливість до будь-якого з компонентів препарату. Активна форма туберкульозу легенів.

Спосіб застосування та дози.

Застосовується тільки у вигляді інгаляцій.

Діти віком від 2 до 7 років: 100–400 мкг щоденно, у 2–4 прийоми.

Діти віком від 7 років: 100–800 мкг щоденно, у 2–4 прийоми.

Дорослі: 200–1600 мкг щоденно, у 2–4 прийоми.

Після досягнення бажаного клінічного ефекту підтримуюча доза повинна бути поступово зменшена до мінімальної дози, необхідної для контролю симптомів.

Після кожної інгаляції пацієнт повинен прополоскати рот водою.

Вказівки щодо правильного застосування:

Перед застосуванням аерозолю необхідно перевірити термін придатності препарату. Якщо інгалятор новий або не застосовувався протягом кількох днів, необхідно добре струснути його і випустити одну дозу в повітря, аби переконатися, що він працює.

1. Зняти кришку з дозатора.

2. Тримати інгалятор вертикально.

3. Струснути інгалятор протягом 20 секунд.

4. Притиснути губи до дозатора і повністю видихнути.

5. Натиснути на аерозольний контейнер одночасно зробивши глибокий вдих ротом.

6. Після вдиху затримати дихання для максимального проникнення препарату.

7. Якщо необхідно, продовжити декілька секунд і повторити процедуру знову (3, 4, 5 і 6).

8. Закрити кришкою після застосування.

Пластиковий адаптер необхідно регулярно чистити. Для очистки дістати металічний контейнер і промити адаптер у теплій (не гарячій) воді з милом.

Старанно сполоснути, висушити адаптер і зібрати пристрій. Після збирання закрити кришкою.

Побічні реакції.

Поширені (> 1/100, > 1/10)

З боку дихальної системи: кандидозна інфекція ротоглотки, легке подразнення горла, кашель, захриплість.

Поодинокі (> 1/10 000, < 1/1000)

Загальні порушення: ангіоневротичний набряк.

З боку нервової системи: нервозність, занепокоєння, депресія, порушення поведінки.

З боку шкіри: кропив'янка, висипання, дерматит, синці.

З боку дихальної системи: бронхоспазм.

Передозування.

При тривалому застосуванні високих доз можуть виникнути такі системні ефекти глюкокортикостероїдів, як гіперкортицизм (набряки, припухлість обличчя) та пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи. Електролітний дисбаланс повинен бути усунений за допомогою застосування діуретиків, які не впливають на калій, такі як спіронолактон і тріамтерен.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність.

Дані, одержані при дослідженні вагітних, не виявили будь-якого підвищеного ризику порушень розвитку, які були б результатом лікування будесонідом. Дослідження на тваринах продемонстрували, що глюкокортикостероїди можуть спричиняти порушення розвитку, проте ці дані не вважаються значущими для людей при застосуванні рекомендованих дозувань.

Під час вагітності слід намагатися застосовувати найменшу ефективну дозу будесоніду, враховуючи при цьому ризик погіршення перебігу астми.

Період годування груддю.

Невідомо, чи потрапляє будесонід у грудне молоко. У разі необхідності лікування слід вирішити питання про припинення годування груддю.

Діти.

Препарат протипоказаний дітям віком до 2 років.

Особливості застосування.

При застосуванні інгаляційних стероїдів пацієнтам слід промивати ротову порожнину водою після кожного введення дози, що зумовлено ризиком інфікування ротової частини глотки грибковою мікрофлорою.

Слід уникати супутнього лікування кетоконазолом, ітраконазолом або іншими потужними інгібіторами CYP3A4. Якщо це неможливо, інтервал між застосуванням цих лікарських засобів має бути якомога більше.

Особливої уваги потребують пацієнти, які переходять з пероральних стероїдів, оскільки у них протягом тривалого часу може зберігатися ризик недостатності функції надниркових залоз. До групи ризику також можуть належати пацієнти, які потребували невідкладної терапії високими дозами кортикостероїдів або тривалого лікування найвищими рекомендованими дозами інгаляційних кортикостероїдів. У таких пацієнтів при сильному стресі можуть проявлятися ознаки та симптоми надниркової залозної недостатності. В період стресу або планових хірургічних втручань у таких пацієнтів слід враховувати можливість застосування додаткових системних кортикостероїдів.

При застосуванні будь-якого інгаляційного кортикостероїду можуть виникати системні ефекти, особливо при призначенні високих доз протягом тривалого періоду часу. Ймовірність виникнення таких ефектів значно менша при застосуванні інгаляційних кортикостероїдів, ніж пероральних. Можливі побічні ефекти включають пригнічення функції надниркових залоз, затримку росту у дітей, зниження мінеральної щільності кісток, катаракту і глаукому. Тому дозу інгаляційних кортикостероїдів слід титрувати до найменшої ефективної дози.

Під час переходу з терапії пероральними стероїдами на Будесонід-Інтелі пацієнти можуть відчувати такі симптоми, як біль у м'язах та суглобах. У таких випадках може бути потрібне тимчасове підвищення дози перорального стероїду. В поодиноких випадках можливі такі симптоми, як стомленість, головний біль, нудота, блювання, що вказують на системну недостатність глюкокортикостероїдів.

Заміна терапії системними стероїдами на Будесонід-Інтелі іноді призводить до проявів алергії, таких як риніт та екзема, які раніше купірувались системними препаратами.

Як і у випадках з іншими видами інгаляційної терапії, безпосередньо після застосування дози може виникнути парадоксальний бронхоспазм. Якщо виникають тяжкі реакції, слід зробити переоцінку лікування та, за необхідності, розпочати альтернативну терапію.

Пацієнтів слід повідомити про необхідність звернутися до лікаря, якщо ефект лікування буде знижуватися, оскільки повторні інгаляції для усунення тяжких нападів бронхіальної астми не повинні відкладати початок іншої важливої терапії. У випадку гострого погіршення результатів терапію слід доповнити курсом пероральних стероїдів нетривалої дії.

Знижена печінкова функція може мати вплив на здатність виводити будесонід.

У дітей старше 3 років при дозах до 400 мкг на добу системних ефектів не спостерігалося. У межах 400–800 мкг на добу можуть виникати біохімічні ознаки системного ефекту. При добових дозах, що перевищують 800 мкг, такі ознаки є поширеними.

У дітей, які одержують довготривале лікування кортикостероїдами, рекомендований регулярний моніторинг росту, незалежно від форми, в якій застосовується препарат. Користь від терапії кортикостероїдами слід розглядати порівняно з можливим ризиком пригнічення росту.

Сама бронхіальна астма, як і інгаляційні кортикостероїди, може сповільнювати ріст. Проте дослідження дітей, яких лікували будесонідом тривалий час (до 13 років), показали, що пацієнти досягають очікуваного росту дорослих.

Інгаляційна терапія будесонідом ефективна у запобіганні спричиненої фізичними зусиллями астми.

Попередження: прийом будесоніду спортсменами може дати позитивний результат аналізу на допінг.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Будесонід не впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом та роботі з іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Клінічно значущих випадків взаємодії будесоніду з протиастматичними препаратами невідомо.

Кетоконазол 200 мг, який застосовували один раз на добу, підвищував концентрацію перорального будесоніду в плазмі (3 мг як одноразова доза) у середньому в 6 разів при їх одночасному застосуванні. При застосуванні кетоконазолу через 12 годин після будесоніду концентрація підвищувалася в середньому у 3 рази. Інформація про таку взаємодію відсутня стосовно інгаляційного будесоніду, проте і в цьому випадку очікуються суттєво підвищені рівні в плазмі. Оскільки дані, які б дозволили наводити рекомендації щодо дозування, відсутні, комбінації цих препаратів слід уникати. Якщо це неможливо, інтервал між застосуванням кетоконазолу та будесоніду повинен бути якомога більший. Слід також враховувати можливість зниження дози будесоніду. Інші сильнодіючі інгібітори CYP3A4, такі як ітраконазол, також призводять до суттєвого підвищення рівня будесоніду в плазмі.

Інгібітори цитохрому Р450 (кетоконазал, інтраконазол) можуть збільшувати системний вплив будесоніду. Циметидин має нерізко виражений пригнічувальний вплив на печінковий метаболізм будесоніду, однак це явище не має клінічного значення. Даних про інші види взаємодій немає.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Будеcонід — це активний синтетичний глюкокортикоїд, що застосовується для лікування алергічних і запальних захворювань дихальних шляхів. Виявляє незначну мінералокортикостероїдну активність. Належить до препаратів пролонгованої дії з можливістю одноразового дозування. Будесонід характеризується місцевою протизапальною дією за рахунок високої ліпофільності і здатності проникати внутрішньоклітинно, зв'язуватися з глюкокортикоїдними рецепторами. Механізм дії будесоніду полягає в утворенні комплексів з глюкокортикоїдними рецепторами цитоплазми. Гормонрецепторні комплекси проникають в ядра клітин-мішеней (еозинофіли, нейтрофіли, лімфоцити), зв'язуються з ДНК і активують гени, які відповідають за продукцію ліпокортину. Ліпокортин є інгібітором фосфоліпази А2 — ферменту, що пригнічує синтез медіаторів запалення: гістаміну, лейкотрієнів, цитокінів.

У тканинах дихальних шляхів будесонід утворює кон'югати з ефірами жирних кислот, які накопичуються в клітинах. Коли концентрація будесоніду в клітинах зменшується, стероїдні ефіри жирних кислот руйнуються під впливом ліпази. Будесонід, що вивільнився, здатний утворювати гормонрецепторні комплекси, які обумовлюють розвиток протизапальної дії препарату. Здатність будесоніду утворювати кон'югати з жирними кислотами пояснює механізм місцевої протизапальної активності уповільненого типу і високий рівень терапевтичної ефективності препарату.

Дослідження in vivo і на моделях тварин показали, що спорідненість будесоніду зі специфічними рецепторами глюкокортикоїдів у 200 разів вища, ніж у кортизолу, а місцевий протизапальний ефект у 1000 разів вищий ніж у кортизолу.

Препарат має більшу спорідненість з глюкокортикоїдними рецепторами бронхів порівняно з беклометазону пропіонатом, відповідно має більш високу місцеву протизапальну і протиалергічну активність. Значне поліпшення показників функції зовнішнього дихання відзначається через кілька днів (7–10 днів) від початку лікування. Будесонід не впливає на гладку мускулатуру бронхів. Препарат зменшує гіперреактивність бронхів, пригнічує ранню фазу алергічної реакції (після досить тривалого застосування) і пізню фазу реакції, таким чином попереджаючи напади астми. Будесонід також зменшує бронхоспазм, спричинений фізичним зусиллям, холодним повітрям або сірчаним ангідридом.

Фармакокінетика. Препарат швидко абсорбується після інгаляційного застосування. 34% застосованої дози осаджується в легенях. Абсолютна системна доступність становить 39% введеної дози. Максимальні концентрації будесоніду в плазмі досягаються через 30 хв після інгаляції. Об'єм розподілу становить приблизно 2–3 л/кг. Метаболізм більшої частини будесоніду (приблизно 90%) відбувається в печінці за участі ензиму CYP3A4, внаслідок чого утворюються метаболіти з низькою глюкокортикостероїдною активністю. Глюкокортикостероїдна активність основних метаболітів 6-бета-гідроксибудесоніду та 16-альфа-гідроксибудесоніду становить менше 1% порівняно з активною речовиною. Приблизно 90% прийнятої дози переходить у неактивний стан вже під час першого проходження через печінку. Метаболізм у легенях незначний. У дорослих період напіввиведення препарату з плазми становить у середньому 2 години, у дітей — 1,5 години. Зв'язування будесоніду з білками плазми крові коливається від 85 до 90%. Виводиться із сечею (70%) і жовчю. Оскільки основна дія будесоніду відбувається в дихальних шляхах, немає даних про зв'язок між концентрацією препарату в плазмі та ефективністю його дії.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості:

на випуск: для дозування 50 мкг/доза: біла суспензія;

для дозування 200 мкг/доза: біла суспензія з типовим запахом та смаком.

Протягом терміну придатності: для обох дозувань: біла суспензія.

Термін придатності.

2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 30 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Балон під тиском — не проколювати. Не кидати до вогню, навіть порожній балон.

Берегти від впливу прямих сонячних променів. Не зберігати поблизу джерел тепла.

Не заморожувати.

Упаковка.

Алюмінієвий балон на 200 інгаляцій (10 мл) по 50 мкг/доза або 200 мкг/доза будесоніду кожна, з пластиковим адаптером та кришкою у картонній коробці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

Лабораторіо Альдо-Юніон, С.А/Laboratorio Aldo-Union, S.A.

Місцезнаходження.

Баронеса де Малда, 73, 08950, Есплугес де Ллобрегат, Барселона, Іспанія/Baronesa de Malda, 73, 08950 Esplugues de Llobregat, Barselona, Spain.

Заявник.

ЗАТ «Інтелі Генерикс Норд»/JSC «Inteli Generics Nord».

Місцезнаходження.

Вул. Шейминишкю 3, 09312, Вільнюс, Литва/Seimyniskiu 3, 09312, Vilnius, Lithuania.