№  UA/8919/01/01 з 26.04.2018Без рецептуC

№ UA/12619/01/01 з 25.07.2017Без рецептуC

№  UA/8919/01/01 з 26.04.2018Без рецептуC

№ UA/12619/01/01 з 25.07.2017Без рецептуC

АКТУАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ:

Меліси трава — лікарський засіб, що згідно з АТС-класифікацією належить до снодійних та седативних засобів. Її застосовують у лікуванні розладів невротичного спектру в якості заспокійливого засобу. Також меліси трава застосовується в терапії безсоння, вегетосудинної дистонії (інструкція МОЗ України).

Меліси трава: актуальна лікарська рослинна сировина

Лікарські трави протягом багатьох століть застосовувалися в народній медицині. Але навіть сьогодні, незважаючи на розвиток фармацевтичного виробництва, їх застосовують, як і раніше. Останніми роками проводяться масштабні дослідження лікарських засобів рослинного походження з метою уточнення та розширення показань до їх застосування, оптимізації дозування та режиму прийому, а також виділення біологічно активних речовин, що виявляють певні терапевтичні ефекти для їх подальшого застосування в клінічній медицині. Цікаво, що, наприклад, у Китаї лікарська рослинна сировина становить 30–50% усіх препаратів. За оцінками ВООЗ, більше 80% людей у країнах, що розвиваються, застосовують лікарську рослинну сировину (Miraj S. et al., 2017). Уже декілька століть відомі терапевтичні властивості меліси лікарської (лат. Melissa officinalis). Це багаторічна трав’яниста рослина. Також зустрічаються такі назви даної рослини, як меліса лимонна, лимонна м’ята. Рослина належить до родини губоцвітні (лат. Labiatae). Меліса широко розповсюджена у країнах із теплим кліматом, росте вона і в Україні. Ця рослина ще багато століть тому культивувалася в якості лікарської рослинної сировини греками, римлянами та арабами. Стебло даної рослини досягає у висоту 40–80 см, листя світло-зеленого кольору, овальне, супротивне, знизу вкрите короткими волосками. Квітки меліси невеличкі білі, жовтуваті або з рожевим відтінком, двостатеві. Вони розташовані в пазухах верхнього листя. Цвіте меліса у липні–серпні (Котуков Г.Н., 1974). Лікарською сировиною є надземні частини рослини — стебла, листя та квітки. Збір лікарської сировини проводиться в період цвітіння. Меліса має приємний виражений лимонний аромат та злегка в’яжучий гіркувато-пряний смак (Остапчук И.Ф., 1991). Melissa officinalis містить флавоноїди (кверцитрин, рамноцитрин, лютеолін), поліфенольні сполуки (розмаринову, кавову та протокатехуїнову кислоти), монотерпеноїдний альдегід, монотерпенові глікозиди, тритерпени (урсолова кислота, ефірні та олеанолові кислоти). Переважаючими складовими компонентами ефірної олії меліси лікарської є цитронелаль (14,40%), ізогераніол (6,40%), гераніолу ацетат (10,20%), неролу ацетат (5,10%), каріофілен (8,10%) и оксид каріофілену (11,00%) (Miraj S. et al., 2017). Окрім того, в ефірній олії меліси містяться цитраль, ліналоол, гераніол. Ефірної олії в траві меліси міститься менше ніж 1%, при цьому максимальна його концентрація у рослині визначається на початку періоду цвітіння. Окрім того, у траві меліси лікарської містяться вітамін С, дубильні речовини, таніни, олеанолова, янтарна кислоти (Остапчук И.Ф., 1991). Меліса виявляє легкий знеболювальний, гіпотензивний та слабкий снодійний ефекти, має протисудомні властивості, застосовується при різноманітних порушеннях серцевого ритму (Остапчук И.Ф., 1991). У народній медицині меліси трава застосовується в лікуванні багатьох захворювань. Її застосовують у вигляді відварів та настоїв у якості засобу, що збуджує апетит, сечогінного, проносного, заспокійливого, протисудомного та знеболювального засобу. Вона рекомендується також при підвищеному АТ, порушеннях роботи серця, тахікардії (Котуков Г.Н., 1974). Також трава меліси лікарської застосовується в народній медицині при неврозах, невралгіях, безсонні, стенокардії, головному болю, запамороченні та мігрені. Вона застосовується при кашлю, захворюваннях ШКТ, що супроводжуються спазмами, метеоризмом, гастриті, токсикозі вагітних, зниженні статевої збудливості у чоловіків. Зовнішньо компреси з відваром або настоєм меліси застосовуються при різній суглобовій патології, гнійних ураженнях шкіри (фурункульоз), забоях, міозитах та трофічних виразках. Відвар трави меліси лікарської рекомендується для полоскання порожнини рота та глотки при ангіні, стоматитах, гінгівітах та зубному болю (Губергриц А.Я., Соломченко Н.И., 1992). Трава Melissa officinalis в іранській народній медицині застосовується в якості спазмолітичного, знеболювального, тонізуючого та сечогінного засобу (Miraj S. et al., 2017).

Меліси трава: сучасний погляд на традиційний фітотерапевтичний засіб

У результаті декількох досліджень встановлено, що Melissa officinalis виявляє високу антиоксидантну активність, таким чином, вона потенційно може застосовуватися в лікуванні захворювань, у патогенезі яких важливу роль відіграє оксидативний стрес, включаючи серцево-судинні захворювання, цукровий діабет, нейродегенеративні захворювання (наприклад хвороба Паркінсона, хвороба Альцгеймера). Антиоксидантний ефект меліси лікарської зумовлений високим вмістом флавоноїдів, розмаринової кислоти, галової кислоти та фенолу. Виявлено, що найбільш високий антиоксидантний потенціал має кверцетин, дещо менший — галова кислота, кверцитрин та рутин. У результаті клінічних досліджень встановлено, що меліса зменшує вираженість оксидативного стресу, викликаного іонізуючим опроміненням, та потенційно може застосовуватися в якості засобу для радіаційного захисту. Вона підвищує рівень антиоксидантних ферментів каталази, супероксиддисмутази та глутатіонпероксидази в плазмі крові, а також викликає зниження рівня мієлопероксидази та пошкодження ДНК клітин, попереджає перекисне окиснення ліпідів (Miraj S. et al., 2017). У результаті досліджень зафіксована противірусна активність Melissa officinalis, вона пояснюється вмістом у даній рослині кавової, розмаринової та ферулової кислот. Так, підтверджено віруліцидну дію даної рослини стосовно вірусу простого герпесу типу 1. Окрім того, у результаті досліджень продемонстровано, що меліси трава виявляє високу антимікробну та протигрибкову активність стосовно різних мікроорганізмів, включаючи Candida albicans, Shigella sone, гриби роду Trichophyton. Продемонстровано протизапальну та антиноцицептивну дію трави Melissa officinalis. Результати досліджень пояснюють багаторічне застосування меліси трави в лікуванні різних запальних реакцій, що супроводжуються больовим синдромом. Також у дослідженнях підтверджено спазмолітичну дію меліси лікарської (Miraj S. et al., 2017).

Меліси трава: висновки

Меліси трава — традиційний фітотерапевтичний лікарський засіб, що і сьогодні не втратив своєї актуальності. Фітохімічний аналіз трави Melissa officinalis виявив велику кількість біологічно активних сполук, які діють синергічно, включаючи флавоноїди (кверцетин, рутин), розмаринову, галову кислоту та ін., які мають потужні антиоксидантні властивості. Доцільне включення трави меліси лікарської в терапію різних неврологічних захворювань, патогенез яких зумовлений оксидативним стресом. Меліса виявляє також седативний, транквілізуючий, спазмолітичний ефекти. Встановлено, що рослина ефективна в терапії безсоння, головного болю, неврологічних розладів. У народній медицині меліси трава застосовується в лікуванні захворювань травної системи, БА, серцевої недостатності, аритмій, анемії, запаморочення, депресії, епілепсії та інших захворювань (Miraj S. et al., 2017).

ІНСТРУКЦІЯ МОЗ: