ДЕКАПЕПТИЛ (DECAPEPTYL)

ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосування препарату

Склад

діюча речовина: 1 шприц з 1 мл розчину містить триптореліну ацетату 100 мкг, що еквівалентно триптореліну вільної основи 95,6 мкг;

допоміжні речовини: натрію хлорид, кислота оцтова льодяна, вода для ін'єкцій.

Лікарська форма

Розчин для ін'єкцій.

Фармакотерапевтична група

Аналоги гонадотропін-рилізинг гормона.

Код АТС

L02A E04.

Клінічні характеристики

Показання

• Попередження передчасного підвищення рівня лютеїнізуючого гормона (ЛГ) у жінок, яким проводять контрольовану гіперстимуляцію яєчників у рамках допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ).

Протипоказання

Застосування Декапептилу протипоказане у наступних випадках:

• підвищена чутливість до триптореліну ацетату або до будь-якої допоміжної речовини;
• підвищена чутливість до гонадотропін-рилізинг гормона (ГнРГ) або будь-якого іншого аналогу ГнРГ;
• період вагітності або годування груддю.

Спосіб застосування та дози

Лікування Декапептилом слід розпочинатися під наглядом лікаря, який має досвід лікування безпліддя у жінок. Декапептил призначений для підшкірного введення один раз на добу в нижню частину черевної стінки. Після першої ін'єкції рекомендується наглядати за пацієнтками упродовж 30 хвилин для виявлення симптомів можливої алергічної/псевдоалергічної реакції на ін'єкцію. При цьому необхідно забезпечити наявність належних умов і засобів для вірогідного лікування таких реакцій. Подальші ін'єкції пацієнти можуть проводити самостійно за умови отримання відповідних інструкцій лікаря про ознаки і симптоми, що можуть свідчити про реакцію підвищеної чутливості, про наслідки такої реакції та необхідність негайного медичного втручання. Для профілактики ліподистрофії слід постійно змінювати місце введення препарату.

Лікування можна розпочинати на початку фолікулярної фази (2-й чи 3-й день менструального циклу) або в середині лютеїнової фази (21-й — 23-й день менструального циклу або за 5–7 днів до очікуваного початку менструації). Контрольовану гіперстимуляцію яєчників гонадотропінами слід розпочинати приблизно через 2–4 тижні після початку лікування Декапептилом. Необхідно контролювати реакцію яєчників методами, що включають або тільки УЗД яєчників, або, бажано, УЗД яєчників у поєднанні з визначенням концентрації естрадіолу, і у разі необхідності коригувати дозу гонадотропінів. Після того як відповідна кількість фолікулів досягне належного розміру, лікування Декапептилом і гонадотропінами припинити і одноразово ввести ін'єкцію людського хоріонічного гонадотропіну (лХГ) для індукції остаточного дозрівання фолікулів. Якщо через 4 тижні не підтверджена ефективність методу (що визначається або тільки підтвердженням під час УЗД відшарування ендометрія, або, бажано, методом УЗД у поєднанні з визначенням концентрації естрадіолу), слід розглянути питання про припинення лікування Декапептилом. Загальна тривалість лікування зазвичай складає від 4 до 7 тижнів. При застосуванні Декапептилу слід забезпечувати підтримку лютеїнової фази згідно з затвердженими схемами лікування.

Пацієнти з порушеннями функції нирок або печінки не потребують коригування дози.

Побічні реакції

У таблиці, наведеній нижче, вказані побічні реакції, про які часто (≥ 2%) повідомлялося під час лікування пацієнтів Декапептилом у ході клінічних досліджень як до застосування гонадотропінів, так і паралельно з ними. Найбільш поширеними побічними реакціями є головний біль (27%), вагінальні кровотечі/кровомазання (24%), абдомінальний біль

(15%), запалення у місці ін'єкції (12%) та нудота (10%).

Можуть спостерігатися припливи різної інтенсивності, від легких до сильних, а також гіпергідроз, що зазвичай не потребують припинення лікування.

На початку лікування Декапептилом застосування препарату у поєднанні з гонадотропінами може призвести до розвитку синдрому гіперстимуляції яєчників. При цьому може спостерігатися збільшення розміру яєчників, диспное, тазовий та (або) абдомінальний біль. На початку лікування Декапептилом можуть мати місце генітальні кровотечі, включаючи менорагію і метрорагію.

Повідомлялося про часті випадки (1%) виникнення кіст яєчників на початковому етапі лікування Декапептилом.

Під час лікування триптореліном певні небажані реакції вказували на загальну картину гіпоестрогенних станів, пов'язаних із гіпофізарно-оваріальною блокадою, таких як порушення сну, головний біль, зміни настрою, вульвовагінальна сухість, диспареунія та зниження лібідо.

Під час лікування Декапептилом може спостерігатися біль у молочних залозах, м'язові спазми, артралгія, збільшення маси тіла, нудота, абдомінальний біль, абдомінальний дискомфорт, астенія і випадки розпливчастості зору та порушення зору.

Повідомлялося про поодинокі випадки локалізованих або генералізованих алергічних реакцій після ін'єкції Декапептилу.

(*) При нетривалому застосуванні.

Передозування

Передозування може спричинити триваліший період дії препарату. У випадку передозування слід (тимчасово) припинити лікування Декапептилом.

Не повідомлялося про жодні небажані реакції внаслідок передозування.

Особливості застосування 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність.

Декапептил не показаний для застосування у період вагітності. До початку лікування необхідно підтвердити відсутність вагітності. Під час лікування слід застосовувати негормональні методи контрацепції до відновлення менструацій. У разі настання вагітності під час лікування терапію триптореліном необхідно припинити.

Немає клінічних даних, які вказували б на причинно-наслідковий зв'язок між введенням триптореліну та будь-якими подальшими аномаліями розвитку овоцитів, вагітності чи плода у разі застосування триптореліну для лікування безпліддя.

Дуже обмежені дані щодо застосування триптореліну у період вагітності не вказують на підвищений ризик вроджених вад розвитку. Дослідження на тваринах виявили репродуктивну токсичність. Зважаючи на фармакологічну дію препарату, не можна виключити несприятливий вплив препарату на вагітність і плід.

Період годування груддю.

Декапептил не показаний для застосування у період годування груддю.

Діти. Не застосовувати дітям. 

Зменшення мінеральної щільності кісток

Застосування агоністів ГнРГ може призводити до зменшення мінеральної щільності кісток. З особливою обережністю слід застосовувати препарат для лікування пацієнтів з додатковими факторами ризику розвитку остеопорозу (наприклад хронічне зловживання алкоголем, паління, тривала терапія препаратами, що знижують мінеральну щільність кісток, такими як протисудомні засоби або кортикостероїди, остеопороз у сімейному анамнезі, порушення харчування, нервова анорексія).

За наявними на даний момент даними, у більшості жінок після відміни лікування кісткова маса відновлюється.

Оскільки зменшення мінеральної щільності кісток у пацієнтів з додатковими факторами ризику розвитку остеопорозу може бути більш небезпечним, рішення про терапію триптореліном слід зважено приймати у кожному окремому випадку і терапію слід розпочинати лише у тому разі, якщо за результатами ретельної оцінки визначено, що користь від лікування переважає ризики. При цьому слід застосовувати додаткові заходи протидії зменшенню мінеральної щільності кісток.

У рідкісних випадках терапія агоністами ГнРГ може виявити наявність раніше не діагностованої гонадотропної аденоми гіпофіза. У таких пацієнтів може розвиватися гіпофізарна апоплексія, що характеризується раптовим головним болем, блюванням, порушенням зору та офтальмоплегією.

У пацієнтів, які отримують терапію агоністами ГнРГ, такими як трипторелін, спостерігається підвищений ризик розвитку депресивних станів. Пацієнтів необхідно проінформувати про це і призначати належне лікування у разі виникнення відповідних симптомів.

Стимуляцію яєчників необхідно здійснювати під ретельним медичним наглядом.

У пацієнтів з порушенням функції нирок або печінки кінцевий період напіввиведення триптореліну становить 7–8 годин порівняно з 3–5 годинами у здорових пацієнтів. Незважаючи на таку більш тривалу дію, очікується, що трипторелін буде виведений з кровообігу до моменту переносу ембріонів.

З особливою обережністю слід застосовувати препарат для лікування жінок з ознаками і симптомами активних алергічних станів або відомою схильністю до алергічних реакцій в анамнезі. Не рекомендується застосовувати Декапептил для лікування жінок із важкими алергічними станами в анамнезі. Жінок репродуктивного віку необхідно ретельно обстежити до початку лікування, щоб виключити можливість вагітності.

Застосування ДРТ пов'язане з підвищеним ризиком розвитку багатоплідної вагітності, смерті плода у період вагітності, позаматкової вагітності і вроджених вад розвитку. Ці ризики зберігаються у разі застосування Декапептилу як допоміжної терапії під час контрольованої гіперстимуляції яєчників. Застосування Декапептилу під час контрольованої гіперстимуляції яєчників може підвищити ризик розвитку синдрому гіперстимуляції яєчників (СГСЯ) та кіст яєчників.

Стимуляція фолікулів, спричинена застосуванням аналогів ГнРГ та гонадотропінів, може помітно посилюватися у невеликої кількості схильних до цього пацієнток, особливо при наявності синдрому полікістозних яєчників.

Подібно до інших аналогів ГнРГ, повідомлялося про випадки розвитку синдрому гіперстимуляції яєчників (СГСЯ) у зв'язку з застосуванням триптореліну у поєднанні з гонадотропінами.

Синдром гіперстимуляції яєчників (СГСЯ)

СГСЯ — це явище, що відрізняється від неускладеного збільшення розміру яєчників.

СГСЯ включає значне збільшення розміру яєчників, високі рівні статевих стероїдів у сироватці крові, а також підвищення судинної проникності, що може призвести до накопичення рідини в черевній, плевральній та, у рідкісних випадках, перикардіальній порожнинах.

У тяжких випадках СГСЯ може спостерігатися наступна симптоматика: абдомінальний біль, здуття живота, значне збільшення розміру яєчників, збільшення маси тіла, диспное, олігурія та шлунково-кишкові прояви, включаючи нудоту, блювання і діарею. При клінічному обстеженні можуть бути виявлені гіповолемія, згущення крові, порушення балансу електролітів, асцит, гемоперитонеум, плевральний випіт, гідроторакс, гострий легеневий дистрес-синдром і тромбоемболічні явища.

Надмірна реакція яєчників на лікування гонадотропінами рідко спричиняє розвиток СГСЯ, крім випадків, коли для стимуляції овуляції застосовують людський хоріонічний гонадотропін (лХГ). Відповідно, у випадках розвитку СГСЯ доцільно відмінити введення лХГ і порадити пацієнтці утримуватись від статевих контактів або використовувати бар'єрні методи контрацепції упродовж щонайменше 4 днів. СГСЯ може швидко прогресувати (від 24 годин до кількох днів) і стати серйозним медичним ускладненням; відповідно, за станом пацієнток слід спостерігати впродовж не менше двох тижнів після введення лХГ.

СГСЯ може набувати більш тяжкої і більш тривалої форми у разі настання вагітності. Найчастіше СГСЯ спостерігається після припинення гормонального лікування та досягає максимальної тяжкості приблизно через 7 — 10 днів після лікування. Зазвичай СГСЯ проходить самостійно з настанням менструації.

Якщо спостерігається СГСЯ у тяжкій формі, лікування гонадотропінами необхідно припинити (якщо воно ще триває), пацієнтку слід госпіталізувати та розпочати спеціальну терапію СГСЯ, що включає спокій, внутрішньовенні вливання розчинів електролітів або колоїдів і гепарину.

Цей синдром частіше спостерігається у пацієнток із синдромом полікістозних яєчників. Ризик розвитку СГСЯ може бути вищим у разі застосування агоністів ГнРГ у поєднанні з гонадотропінами порівняно із застосуванням тільки гонадотропінів.

Кісти яєчників

На початковому етапі лікування агоністами ГнРГ можуть утворюватися кісти яєчників. Зазвичай вони безсимптомні і нефункціональні.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Дослідження впливу на здатність керувати транспортними засобами та роботу з механізмами не проводились. Препарат не впливає або незначною мірою впливає на здатність пацієнта керувати транспортними засобами та роботу з механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Необхідно дуже обережно застосовувати трипторелін разом із засобами, що впливають на гіпофізарну секрецію гонадотропних гормонів; при цьому рекомендується контролювати гормональний стан пацієнта.

Не можна виключати імовірність взаємодій із поширеними лікарськими засобами, включаючи препарати, що вивільняють гістамін.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Трипторелін — це синтетичний декапептидний аналог природного гонадотропін-рилізинг гормона (ГнРГ). Трипторелін характеризується більшою тривалістю дії, ніж природний ГнРГ, і має двофазну дію на гіпофізарному рівні. Після початкового сильного раптового підвищення концентрації лютеїнізуючого гормона (ЛГ) та фолікулостимулюючого гормона (ФСГ) (ефект «спалаху») концентрація ЛГ та ФСГ в крові знижується у зв'язку з десенситизацією гіпофізарних рецепторів ГнРГ з подальшим значним зниженням функції гонад. Точну тривалість дії Декапептилу не встановлено, але пригнічення функції гіпофізу триває не менше 6 днів після останнього введення препарату. Після припинення введення Декапептилу слід очікувати подальшого зниження рівнів ЛГ в крові; при цьому рівні ЛГ повертаються до початкових значень приблизно через 2 тижні.

Пригнічення функції гіпофізу за допомогою Декапептилу може попередити підвищення рівня ЛГ і, таким чином, передчасну овуляцію та (або) лютеїнізацію фолікулів. Лікування за допомогою агоніста ГнРГ дозволяє знизити частоту скасування циклів і підвищити частоту настання вагітності у циклах допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ).

Фармакокінетика.

Фармакокінетичні дані вказують на те, що після підшкірного введення Декапептилу системна біодоступність триптореліну становить близько 100%. Період напіввиведення триптореліну становить приблизно 3–5 годин, що свідчить про те, що трипторелін буде виведено з організму протягом 24 годин, і, відповідно, він буде відсутній у кровообігу на момент переносу ембріонів. Метаболізм з утворенням більш простих пептидів та амінокислот в основному відбувається у печінці та нирках. Трипторелін головним чином виводиться з сечею.

Клінічні дослідження свідчать про те, що ризик накопичення триптореліну у пацієнтів із серйозними порушеннями функції печінки чи нирок є незначним (період напіввиведення у таких пацієнтів становить приблизно 8 годин).

Фармацевтичні характеристики

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин.

Несумісність

З огляду на відсутність досліджень несумісності препарат не рекомендується поєднувати з іншими лікарськими засобами.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці в захищеному від світла і недоступному для дітей місці при температурі від +2 до +8 °С. Не заморожувати.

Упаковка

По 1 мл розчину у шприці; по 7 шприців у контурній чарунковій упаковці; по 1 контурній чарунковій упаковці у картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Відповідальний за виробництво готового продукту, первинну та вторинну упаковку, контроль якості та випуск серії

Феррінг ГмбХ, Німеччина/Ferring GmbH, Germany.

Відповідальний за вторинну упаковку

Феррінг Інтернешнл Сентер СА, Швейцарія/Ferring International Center SA, Switzerland.

Місцезнаходження

Вітланд 11, Постфаш 21 45, Д-24109 Кіль, Німеччина/Wittland 11, Postfach 21 45, D-24109 Kiel, Germany.

Чемін де ла Вергогнаусаз 50, 1162, Сан-Пре, Швейцарія/Chemin de la Vergognausaz 50, 1162, St-Prex, Switzerland.